Щоденник Гостомельського ЦНАПу під час повномасштабної війни

Гостомельський ЦНАП був створений у 2017 році. Завдяки програмі U-LEAD ми стали першим селищем в Україні, де відкрився Центр європейського рівня.

На цьому наші перемоги не завершувалися.
На момент відкриття наш ЦНАП надавав громадянам лише 48 послуг, сьогодні їх вже 273. Свого часу в нашому арсеналі з'явилися паспортні послуги (зокрема закордонні паспорти). Для селища це великий здобуток, адже щомісяця ми приносимо близько 100 000 гривень у бюджет.

Рік тому створили Гостомельську громаду. Завдяки цьому в найближчих селах відкрили віддалені робочі місця ЦНАПу, аби кожен мав доступ до ключових адміністративних послуг.

А ще ми готові були запровадити послуги сервісного центру МВС. Однак не встигли, бо планували це зробити в ту саму зловісну дату.

[24 лютого 2022 року]. Гостомель прокинувся о 5 ранку від вибухів. А ми — з чітким планом дій.

На роботу вийшли лише керівники відділів. Усі інші — на зв’язку та в готовності до евакуації. Нам не вірилося в те, що відбувається, до 12 години, коли в бік аеропорту, що розташований поблизу нашого ЦНАПу, пролетіло близько 30 гвинтокрилів та літаків. Було чутно вибухи та кулеметні черги. А після цього місцеві почали активно записуватися до тероборони. Тоді й стало зрозуміло, що все лише набирає обертів.

Ми одразу намагалися вивезти всю нашу техніку, окрім габаритної, печатки та документацію. І, як потім виявилося, це й допомогло нам мінімізувати втрати. А Гостомельський ЦНАП перетворився на місце об’єднання громадян, які були готові протистояти російській агресії.

До нас ішли з питанням «Що нам робити? Куди йти?». А ми, як і завжди, допомагали та давали відповіді. Направляли людей, інструктували, влаштовували організаційну роботу щодо мобілізації. А також налагодили взаємодію з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат) та теробороною.

Кожен наступний день закарбувався в пам'яті. Бо жити в окупації — це як жити в клітці та рахувати години до моменту, коли вона відкриється.

[Після 24 лютого 2022 року]. Безпека — понад усе.

Щоденно зідзвонюємося з колегами. Для нас було важливо розуміти, хто та куди виїхав, а також чи потрібна допомога.

До речі, ті наші працівники, що поїхали на Захід України, одразу подавали заявки на роботу в ЦНАП там. Бо наш народ не вміє сидіти склавши руки.

Ми на зв’язку настільки, наскільки це можливо. Працюємо онлайн, бо звіти, навчання та все інше, чим ми жили раніше, залишати не хотілося.

Окреме дякую моїм знайомим, що живуть навпроти нашого ЦНАПу, за їхнє щоденне коротке, але таке важливе повідомлення — «ЦНАП цілий. Все добре».
А 6 березня нашому селищу була присвоєна почесна відзнака «Місто-герой».

[21 березня 2022 року] Утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію, в яку увійшли та працівники нашого ЦНАПу. Спочатку працювали в Києві, організували «гарячу лінію». Усім, хто мав змогу до нас звернутися, допомагали порадою щодо актуальних питань, консультували гостомельців, які виїхали, а якщо є змога, і тих, хто залишився в окупації.

[2 квітня 2022 року]. Нарешті ці два довгоочікувані слова — «Гостомель звільнено»!

З перших днів деокупації під дахом нашого ЦНАПу було розміщено гуманітарний штаб. Ми переїхали до Гостомеля та включилися в роботу.

Фактично важко приступити до виконання наших основних обов'язків — немає ні світла, ні газу, ні води, ні зв'язку. Але ми дивимося на це з оптимізмом, бо ми знову вільні! І працюємо: консультуємо штаб, надаємо послуги, які можемо, допомагаємо волонтерам.

[6 квітня 2022 року]. Гуманітарний штаб переїхав, а ми — ні.

Під'єднали генератор та інтернет (через Starlink), робота понеслася із шаленою швидкістю, працюємо 24/7: надаємо послуги ВПО, реєструємо пошкоджене майно та різні види допомоги громадянам по всіх питаннях. Насамперед людям, які були в окупації, потрібно було живе спілкування, і вони його отримували в ЦНАПі.

Кожен мій ранок, як керівника ЦНАП, починається не з кави, як-то кажуть, а із щоденного ранкового звернення до гостомельців. Відкриваю ЦНАП, виходжу на вулицю, на якій вже понад сто людей, починаю промову. Розповідаю про ситуацію в громаді та країні, про послуги, які надаємо, та де можна їх отримати.

Усіх вислуховуємо, бо знаємо, яка то розкіш — жива розмова після окупації. А після того, як оголошую про відновлення нових значущих послуг у ЦНАПі, чую аплодисменти та схвальні відгуки.

Тривалий час ми працювали безоплатно, оскільки у зв’язку з утворенням військової адміністрації продовжувались бюрократичні процедури перереєстрації документів. Так, це важко. Але якщо не ми, то хто?

Людям потрібні люди.

Я не знаю, як би ми трималися, якби не такі повідомлення в робочих чатах, як «ми живі» або «наші родичі на зв’язку. З ними все ок».

Я не знаю, як трималися б жителі міста, якби в них не було місця, куди вони могли прийти та гарантовано отримати те, що шукали.

Але я точно знаю одне. Ми вистоїмо, ми відбудуємо нашу громаду та будемо ще кращими, аніж колись.

Матеріал підготовлено начальником відділу з надання адміністративних послуг Гостомельської селищної військової адміністрації Олексієм Литвин.